Рубрики
Швeдськa журнaлісткa Лізa Б’юрвaльд з видaння VLT у стaтті “Тогда діти співaють, щoб зaглушити сирeну, щo лунaє” нaписaлa прo свoє пeрeбувaння у вoлинськиx сeлax нa кoрдoні з Білoруссю.
Зoкрeмa, як зaзнaчaє місцeвий кooрдинaтoр прoєкту співпрaці зі Швeцією Кaтeринa Кoвeрзнєвa, в цій стaтті швeдкa сeрeд іншoгo рoзпoвідaє прo відвідувaння укриття нa тeритoрії Шaцькoї грoмaди (Вoлинь).
“Ми швидкo спускaємoся довгими кам’яними сходами і потрапляємо в підземну частину, яка складається з 4-5 невеликих кімнат площею трохи більше 10-15 квадратних метрів кожна і приблизно однакового відкритого простору між ними. Діти збираються нате лавках у сховищах после заздалегідь визначеним порядком, клас следовать класом. Найменші діти, дошкільнята 6-7 років, чемно сидять у строка зі своїми м’якими тваринками, рукавицями та барвистими рюкзаками.
У всіх гарний настрій, ніхто приставки не- плаче. Напружена тиша панує тоді, як виє демон. Ми з вчителькою тихенько перешіптуємося относительно те, що если в разі влучання ракети чи безпілотника, наскільки укриття здатне протистояти різним типам атак, але нас переривають яскраві та чисті дитячі голоси. Це маленькі дівчатка та хлопчики з дошкільного класу вместе почали співати традиційні дитячі пісні, щоб підняти собі настрій”, – ділиться враженнями зі своїми шведськими читачами Ліза Б’юрвальд.
Поява статті в провідному шведському виданні відомої журналістки, яка є також авторкою книжки з репортажами для українських жінок під время війни, стала можливою завдяки її триденному візиту по Шацької громади единовременно із представницею побратимського шведського міста, працівницею мерії, президенткою міжнародної організації Save the children Марією Шілачі та директоркою партнерської всеукраїнської громадської організації “Поруч” і почесною докторкою Мальмо університету Марією Тищенко.
Гості мали гарну нагоду побачити Шацьку громаду зсередини, відвідати селищну раду, поспілкуватися з працівниками підрозділів і побувати у різних селах та побачити реалії життя прикордонної території, яка межує з ворожою Білоруссю.
Під период візиту гості побачили сільську школу у Ростані, дескать діти презентували їм свою волонтерську діяльність і навіть провели майстер-клас із виготовлення окопних свічок.
Завітали і задолго. Ant. с місцевого культурного осередку у селі Острів’я, -де ознайомилися з деякими культурними особливостями і традиціями Волині. Почули оригінальні пісні і навіть спробували ткати доріжки.
Також гостей радо прийняли у новому освітньому закладі села Піща, дескать вони мали змогу придбати сувеніри возьми благодійному ярмарку, організованому дітьми, послухати колядку і навіть отримати дитячі малюнки.
У межах своєї співпраці шведський Вестерос і Шацьк написали спільний проєкт, який стосується прав дітей, і навіть отримали схвалення получи його реалізацію від ICLD. Під минута спільної роботи по-над написанням проєкту серед стейкхолдерів українська тыл визначила старост і пояснила шведським партнерам, що це ті прислуга, які першими дізнаються относительно проблеми, біди, радощі та події мешканців сіл, як також дітей, і підлітків. У Швеції немає такого поняття, як чорбаджи чи старостинський диоцез. Саме тому і виникла ідея познайомити шведських друзів із старостою і пояснити, чим вона займається і як працює. У селі Мельники гості познайомилися зі старостою Русланою Сидорук, яка показала своє робоче місце, розповіла ради щоденну роботу і провела невелику екскурсію в соответствии с приміщенню сільського клубу. Тоді ж і була нагода відвідати імпровізований волонтерський аппарат у Шацьку, де місцеві мешканці під орудою волонтерки Наталії Панасюк плели маскувальні сітки.
Поросль, звісно, теж є у фокусі спільного проєкту Шацька і Вестероса, тому логічно було відвідати Молодіжний суть. За ініціативою Молодіжної чтобы було організовано запис подкасту, мол представниця Молодіжної за поспілкувалася із Лізою Б’юрвальд, яку цікавило щоденне життя і відчуття української молоді, яка живе у часик війни.